BlaBlaStory — це історії про людей, які не уявляють своє життя без подорожей Україною та світом, нових знайомств і цікавих історій в дорозі та користуються сервісом BlaBlaCar. Ми поспілкуватись з Натою Костенко, досвідченою мандрівницею і автором Telegram-каналу про власні пригоди і враження.
Привіт, я Ната Костенко. Працюю віддалено дизайнером презентацій і подорожую. Допомагаю клієнтам з усього світу готувати публічні виступи, вебінари, пітч деки і все-все, що пов’язано з PowerPoint, Keynote і Google Slides. Є постійні клієнти, і беру проектну роботу.
Оскільки я не прив’язала себе до конкретного місця проживання, обираю його на свій розсуд. Інколи залишаюсь надовше в містах, на 1-5 місяців, інколи змінюю картинку щодекілька днів. Моя сім’я, диплом і улюблена лампа знаходяться в Києві, однак, по суті, все своє життя можу вмістити в невеличку ручну поклажу.
Наразі, мій спосіб життя скоріше схожий на кочовий, адже я постійно в дорозі. Намагаюся чергувати періоди активного дослідження і відпочинок від вражень. Плюс, звісно, при плануванні я завжди враховую робоче завантаження.
Про подорожі
У мене є два основні методи, за якими я обираю подорожі — Bucket List і душевний.
У Bucket List я записала досвіди, які хотіла б прожити. Він формується з дитячих бажань, історій інших мандрівників, рефлексії. Приклади з виконаного — зустріла Новий рік в літаку в повітрі, побувала одночасно у вчора і сьогодні на лінії зміни дат, за дві доби нон-стоп проїхала пів-США на поїзді, побачила північне сяйво і обійняла Санту в Лапландії.
Другий підхід, душевний, він же більш спонтанний. У мене є друзі по всьому світу, і мені дуже хочеться їх бачити і підтримувати дружбу. Тому я часом приїжджаю в гості до когось, хто мене кликав, або їду кудись разом з друзями. Не завжди вдало вгадую з сезоном, але це вже побічний ефект спонтанних подорожей. Зокрема, після місяця у подруги в Ріо де Жанейро, я дізналась, що за два дні після мого від’їзду починається той самий карнавал. Квитки і плани змінити не могла, тож повернулася наступного року.
Коли я планую подорожі, намагаюсь не ускладнювати, доки можна не ускладнювати. Бронюю квитки і житло — з іншим розбираюсь по приїзду. З таким підходом, я іноді потрапляю на природні катаклізми: аномальну спеку в Каліфорнії, снігопад в Парижі, шторм у Флориді. Буває, приїду в Стамбул під час Рамадану або в Латинську Америку після карнавалу, і застану порожні міста. Або випадково потрапляю в місто під час найкрутіших фестивалів, як це було з Единбургом і Техасом.
Про шерингову економіку і BlaBlaCar
Я фанат шерингової економіки. Якщо потрібно орендувати житло, скоріш за все, віддам перевагу Airbnb — зніму кімнату, щоб жити з кимось місцевим чи з іншими туристами. Це відрізняється від безкоштовного Couchsurfing, тому що немає відчуття «я щось винен незнайомій людині». Ви ж платите за проживання. Можна як проводити час соло, так і спілкуватися з хостом.
Сервісом BlaBlaCar я, в основному, користуюсь в Україні. Кілька місяців жила в Одесі і постійно їздила між морем і Києвом. Назавжди запам’ятаю зимову поїздку, в якій мега-сильно замело снігом Одеську трасу. Нерухомо стояли десятки фур, і нашому водієві довелося виламувати відбійники, щоб проїхати по зустрічній смузі. Нас потім ще розвернуло на 180, при спокійній їзді... Але все закінчилося добре. Я тоді активувала режим BlaBla і розповідала багато історій, щоб відволіктися від того, що відбувається.
Про найбільші враження
Впевнена, що найбільше вражають ті місця, про які ви давно і щиро мрієте.
Для порівняння, у мене було дві кардинально різні подорожі в Disneyland в Парижі і в парк Universal Studio в Орландо. Здавалося б, і той, і той — парки розваг. В обидва з них я дуже хотіла потрапити. Але в Disneyland я провела день в чергах на спеці, мріючи про зірку на вечірньому шоу, яка пролітає над замком, як в заставці до мультиків. Виявилось, що в реальному житті її нема. Засмутилась. В Universal Studio я ходила як зачарована, зі сльозами на очах дивилася на декорації Косого провулка і Хогвартсу, покаталася на всіх гірках, і пішла з парку абсолютно щасливою.
І, до речі, це нормально, якщо ваші тревел-мрії не вписуються в загальноприйняті канони. Або, навпаки, якщо вони занадто «шаблонні». Я ось довго не могла зізнатися собі, що хочу поїхати в Ріно, крихітне містечко в штаті Невада. Здавалося, хто туди їде? Треба мріяти про Сан-Франциско і Лос-Анджелес. А коли зізналася собі в бажанні і поїхала – це був кайф! Я побувала на фестивалі повітряних куль, познайомилася з місцевою сім’єю, і заглянула за лаштунки гей-життя міста.
Про людей
За останній місяць я познайомилась з нідерландцем-пілотом для НДО в Південному Судані, індійцем-бізнесменом, який має м’ясну лавку на Занзібарі і кілька магазинів прикрас у Кенії, ліванцем з Бостону, котрий проводить тренінги для стоматологів у Руанді… У кожного з них своя історія і свої життєві уроки. І вам вирішувати чи відкритись їм, чи все-таки залишитись у комфорті звичних переконань.
Найбільше в подорожах я люблю спостерігати і помічати деталі. Незвичайна дорожня розмітка, смішна реклама, звички місцевих. Про те, що мене забавляє, дивує і засмучує, я пишу на свій Telegram-канал.
-500x500.jpg)