У самому серці старовинного Ужгорода, на схилі Замкової гори, височіє справжня перлина сакральної архітектури – Ужгородський кафедральний собор, головна святиня Мукачівської Греко-католицької Єпархії. Це місце, де переплелися історія, віра та мистецтво, де стіни зберігають голоси минулих століть, а молитви піднімаються високо над містом, змішуючись з легким подихом карпатського вітру.
Історія святині крізь віки
Будівництво храму та шлях єпархії
Історія собору бере свій початок ще у 1640-х роках, коли тодішній власник ужгородських земель Йоан Другет видав дарчу грамоту на ділянку Замкової гори, в якій зобов’язувався побудувати монастир, резиденції, каплицю, бурсу та семикласну школу.
Спочатку будівництво тривало 4 роки, і вже на стадії завершення, у 1644 році, почалась війна між Австрією і Трансільванією, яка залишила свій відбиток на стані будівель. Тому остаточно собор та навколишні споруди були зведені лише у 1646 році, і тільки після цього, колегія єзуїтів була перевезена зі Словаччини до Ужгорода.
У 1770-1771 роках відбулось остаточне усамостійнення Мукачівської єпархії та приєднання резиденцій та церковних шкіл до кафедрального собору, під проводом Андрія Бачинського.
А період з 1858 по 1927 роки характеризується інтенсивним оновленням структури собору, його ремонтом, зведенням дзвіниць, капличок, розписом стін та стель, виконаних місцевими єпископами та живописцями, як Йосип Бокшай.
Архітектурна складова церкви
Основу святині складає цегла, а її фасад прикрашений трикутним фронтоном, до якого прилягають особливі восьмигранні трьохярусні вежі, що мають куранти. В оригінальному форматі вони були побудовані з дерева, але в 1812 році, після бурі, одна із дзвіниць була зруйнована, тому в 1814 році їх відновили, але вже з іншого матеріалу.
Інтер’єр церкви виконаний у класичному стилі рококо, що підкреслене численними візерунками та ліпками на стінах, а іконостас виконаний із позолоченого дерева і має витончене хвилеподібне різьблення.
Центральний вхід Ужгородського кафедрального собору містить таблички з написами церковнослов’янською мовою: “Хрест — краса церквам, вірним твердження, нечистим смерть” і “Хрест — охоронець світу, царям держава, ангелам слава”.
Як дістатись до кафедрального собору?
Орієнтири по місту
Оскільки храм є одним із визначних пам’яток міста, то знайти його доволі легко. Він розташований на площі Андрія Бачинського 1, а головними орієнтирами, які допоможуть знайти правильний шлях, є Ужгородський замок та ботанічний сад УжНУ.
Шлях до Ужгорода
Якщо ви добираєтесь потягом чи автобусом до Ужгорода, початковою точкою подорожі по Ужгороду стане місцева автостанція чи залізничний вокзал. Або ж якщо ви плануєте подорож попутним авто до Ужгорода через сервіс BlaBlaCar, то відправитись до храму можна як і з вокзалу, так і з будь-якої точки міста.
Громадський транспорт
Головними маршрутами, які курсують до собору, є 9 тролейбус, 26, 11А та 11Б автобуси. Якщо ви починаєте шлях з віддалених районів міста, слід скористатись 26, 11А та 11Б маршрутами з вашої зупинки. А в тому разі, якщо ви прямуєте з вокзалу, сідайте на 9 тролейбус із зупинки "Залізничний вокзал".
За допомогою транспорту прямуйте до зупинки "площа Корятовича", і далі, по вулиці Лучкая, прямуйте до Кафедрального провулку, який продовжується у вулицю Капітульна. Одразу на перетині цих двох вулиць ви опинитесь перед церквою.
Цікаві факти
- У крипті під собором поховані єпископи Мукачівської греко-католицької єпархії, серед яких – видатний духовний діяч Андрій Бачинський, який відіграв ключову роль у розвитку української культури Закарпаття, і був головою Єпархії цілих 36 років!
- Спочатку храм не був греко-католицьким – його звели єзуїти у 1640-х роках. Після розпуску ордену в XVIII столітті храм передали католикам, які зробили його своєю головною святинею.
Підсумки
Якщо ви коли-небудь опинитесь в Ужгороді, не оминіть нагоди побувати в цьому дивовижному місці – доторкнутися до історії, запалити свічку, помолитися чи просто помилуватися красою, що захоплює дух. Якщо ж ви більше хочете дізнатись про це особливе місце, радимо відвідати офіційний сайт Ужгородського кафедрального собору, у якому розповідається про довгий шлях становлення єпархії, основних діячів та церковних служителів.
Схожі статті