У самому серці Одеси, на вулиці Пушкінській, стоїть відома будівля, де гармонійно поєднуються культурні надбання багатьох країн — Музей західного і східного мистецтва. Тут в одному просторі зібрані естетика Сходу та філософія Заходу, де кожна зала розкриває унікальні аспекти мистецтва певного регіону чи епохи.
Історія музею
Будівля, в якій нині розташовано музей, була зведена наприкінці 1850-х років. Її збудували як приватний палац для купця Олександра Абази — статського радника та міського голови Полтави. Після революції 1917 року палац було націоналізовано, а у 1923 році на його базі відкрили Музей західного мистецтва — він став одним із перших подібних закладів на півдні України. Основу експозиції склали твори, вилучені з приватних колекцій одеської аристократії, зокрема сімей Фальц-Фейнів, Маразлі та Греко. Частину робіт передали з Державного Ермітажу та Київського музею мистецтв.
У 1950-х роках музей суттєво розширив свою тематику. До колекцій додали твори мистецтва країн Сходу: Китаю, Японії, Індії, Ірану, Тибету. Відтоді заклад отримав сучасну назву — Музей західного і східного мистецтва. Це стало символічним об’єднанням двох потужних культурних традицій.
У повоєнні роки музей став важливим науковим і виставковим центром. Тут працювали відомі мистецтвознавці, проводились міжнародні виставки, організовувалися лекторії та зустрічі з митцями. У 1990-х роках музей пережив складні часи, як і багато українських культурних інституцій, але зміг вистояти. Сьогодні він не лише зберігає велику історичну колекцію, а й бере активну участь у міжнародних проєктах, цифровій трансформації та культурній дипломатії.
Архітектурні особливості музею
Будівля, в якій розташований Музей західного і східного мистецтва, є архітектурною пам’яткою національного значення, зведеною відомим архітектором Людвигом Оттоном в стилі еклектики. Вона є одним з найвишуканіших зразків одеського неоренесансу — стилю, що був популярним серед еліти ХІХ століття і вирізнявся багатством форм, симетрією та класичними мотивами.
Планування будівлі — анфіладне, тобто зали з’єднуються одна з одною у вигляді послідовного ланцюга. Це дозволяє відвідувачам безперешкодно рухатися експозицією, занурюючись в атмосферу кожної окремої культурної епохи. Світло потрапляє до приміщень через високі вікна, підкреслюючи фактуру творів мистецтва.
Інтер’єру палацу притаманний стиль необароко, що проявляється у різномаїтті технік різьблення, ліпнини, металевого оздоблення, створюючи атмосферу розкоші та вишуканості. Центральним приміщенням є просторий вестибюль зі сходами, висіченими з рідкісного каррарського мармуру.
Експозиція музею
Сьогодні музей налічує понад 10 тисяч експонатів. Його експозиції поділяються на дві основні частини — західне та східне мистецтво.
Мистецтво Заходу
Загальні відомості
Західна колекція представлена творами італійського, французького, іспанського, фламандського та голландського живопису XVI—XIX століть. Крім того, у західній колекції музею міститься невелика збірка копій скульптур Стародавньої Греції, виконаних французькими майстрами, що дає змогу простежити вплив античності на європейське мистецтво.
Експозиція Італії
Італійська експозиція є однією з центральних у західному розділі музею й охоплює широкий період — від XV до XVIII століття. Тут представлено твори як анонімних, так і відомих майстрів, що працювали в стилях Раннього та Високого Відродження, маньєризму та бароко. Особливу цінність становить колекція релігійного живопису, що включає зображення Мадонн, Христа, святих та сцени з Біблії.
У музейній збірці також представлені твори майстрів венеційської школи, з її м’яким світлом і пишними драпіровками, а також флорентійської школи — більш строгого й лінійного стилю. Деякі роботи демонструють вплив таких гігантів, як Тиціан, Веронезе чи Караваджо, хоча самі полотна належать їхнім учням або майстрам їхнього кола.
Експозиція Бельгії
Бельгійський розділ експозиції музею насамперед презентує фламандське мистецтво XVII століття — яскравий приклад барокового реалізму, в якому поєднується духовність і чуттєвість, пишність і щоденна правда життя. В центрі уваги — живопис школи Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка, хоча більшість представлених полотен належать їхнім учням або менш знаним сучасникам.
Серед жанрів — релігійні сцени, міфологічні сюжети, портрети, а також натюрморти з розкішними квітковими композиціями та предметами розкоші. Особливу увагу привертають групові портрети, що передають психологічну напругу та ієрархію персонажів.
Експозиція Франції
Французька експозиція охоплює живопис XVI–XIX століть і демонструє шлях від класицизму до імпресіонізму. Центральне місце займає мистецтво XVIII століття — періоду рококо, що втілював витонченість, легкість і декоративну розкіш. Тут представлені як жанрові сцени, так і портрети світських дам і джентльменів у стилі Буше, Ватто, Греза — з характерними пастельними тонами, м’яким світлом і еротизованою елегантністю. Усі роботи в експозиції супроводжуються музейними коментарями, які допомагають краще зрозуміти як мистецький стиль, так і історичний контекст.
Мистецтво Сходу
Загальні відомості
Відділ країн Сходу був заснований у 1951 році під патронатом Державного музею мистецтв народів Сходу. Колекція музею охоплює мистецтво Китаю, Японії, Індії, Ірану, Тибету.
Пам’ятки Китаю
Особливу увагу в колекції виробів Китаю слід приділити найстарішому експонату музею — охоронцю храму Вейтоу. Це бронзова фігурка XVI століття, виконана у техніці втраченого воску, що мала значний вплив на розвиток мистецтва у Китаї.
Крім того, серед шедеврів музею слід виокремити лаковані скульптури першої половини ХХ століття, зокрема — велика салатова ваза, виготовлена з тканини, що просякнута затверджувачем та вкрита багатьма шарами кольорового лаку. Ваза була своєрідним дарунком Сталіну від китайської делегації з нагоди 75-річчя глави, що робить її не лише мистецьким, але й історичним артефактом. Згодом, внаслідок політичних змін та реорганізації музейних фондів, ваза опинилася в Одесі.
Китай славиться також і унікальними техніками виготовлення та розпису посуду. В колекції музею представлені збірки китайської порцеляни ХХ століття, серед яких — порцелянова скульптура китайського Будди майбутнього Майтрея.
Пам’ятки Японії
Колекція формувалася впродовж XX століття з різних джерел: частина експонатів надійшла від приватних колекціонерів, частина — через музейні обміни та дарунки з-за кордону. На сьогодні це одна з найцікавіших тематичних добірок японської культури в Україні.
Центральне місце в експозиції займають кольорові дереворити стилю укійо-е. Тут представлені роботи майстрів школи Хокусая, Утамаро та Хірошіґе. Ці гравюри зображують сцени з побуту, театру кабукі, сезонні пейзажі, портрети гейш і акторів, даючи уявлення про різні аспекти життя та культури Японії епохи Едо.
Окремий розділ — мініатюрні дзвони-дотаку, бронзові статуетки буддійських божеств та охоронців храмів. Ці предмети несли релігійне та обрядове значення, а також функціонували як витончені прикраси храмів і садів.
У музеї зберігаються кілька зразків самурайських мечів (катана) та цуба — декоративних гардів. Вони вирізняються високою якістю металургії, ювелірною роботою та глибокою символікою, пов’язаною з честю, природою та духовним шляхом воїна.
Як дістатись до музею
Шлях до Одеси
Одеса є великим транспортним вузлом, тому до міста прямують усі доступні види транспорту. Якщо ви надаєте перевагу тривалим подорожам з офіційними перевізниками — радимо скористатись автобусними рейсами до Одеси. Якщо ж вам до вподоби автомобільні подорожі з компаньйоном, оптимальним варіантом будуть спільні поїздки з попутником до Одеси через сервіс BlaBlaCar.
Маршрут по місту
Музей розташований в історичному центрі Одеси — на перетині вулиць Італійська та Грецька. Тому до нього можна дістатись як пішки, так і транспортом.
- Якщо ви плануєте прогулятись до музею самостійно — головними орієнтирами є вулиця Дерибасівська. З місця її перетину з вулицею Італійська прямуйте один квартал в південному напрямку до перехрестя з вулицею Грецька.
- Якщо ви добираєтесь громадським транспортом — слід скористатись 9 тролейбусом, 145, 148 чи 185 маршрутними таксі.
- Якщо ж вашим вибором є автомобіль — орієнтиром є вулиця Грецька. Зауважте: в центрі Одеси можуть виникнути проблеми з паркуванням, тому краще залишати авто на спеціальних парковках, або на менш завантажених трафіком вулицях.
Підсумки
Музей західного і східного мистецтва в Одесі — це один із провідних культурно-освітніх центрів міста та України загалом, де поєднується культура багатьох країн в єдиному мистецькому просторі. Завдяки унікальному тандему західноєвропейської класики та витонченого мистецтва Сходу, музей не лише знайомить відвідувачів з творами світового рівня, але й формує глибше розуміння історії, релігії, філософії та естетики різних культур. Якщо ви бажаєте детальніше ознайомитись з графіком проведення виставок та історією музею — радимо відвідати офіційну сторінку закладу на Facebook.com, де регулярно публікуються анонси заходів.
Схожі статті