Львів — велике місто з багатою історією, відоме не лише своєю архітектурою, а й унікальними пам’ятками, які дозволяють ближче познайомитися з історією України. Одним із таких місць є Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, або Шевченківський гай. Це простір, де можна побачити автентичні українські експозиції, перевезені з різних регіонів країни. Відвідування музею стане цікавою подорожжю у минуле для туристів, сімей і тих, хто прагне краще зрозуміти традиції та культуру нашого народу.
Історія музею
Історія Львівського скансену починається у 1966 році, коли при Музеї етнографії та художнього промислу був створений відділ народного будівництва, при якому у 1966-1971 роках велося будівництво музею просто неба. У 1971 році відділ реорганізували в Музей народної архітектури та побуту, а з 1972 року відкрив свої двері для відвідувачів.
Ідея створення скансенів на території України, зокрема у Львові, належить відомому етнографу Іларіону Свєнціцькому, який ще з 20-х років ХХ століття почав втілювати ідею створення “відкритого музею”, подібного до скансену у Стокгольмі.
Значний внесок у розвиток музею зробив і Петро Харитонович Пироженко, який з 1975 по 1976 роки був організатором експедицій з пошуку цінних культурних пам’яток по Передкарпаттю та Поділлю.
У 2013 році музей отримав грант ЮНЕСКО розміром триста тисяч доларів. За ці кошти провелись масштабні реставрації експозицій музею, ремонт майстерні та адміністративного корпусу. Також планувались витрати на рекламу, придбання спеціального обладнання та пошив фірмового одягу для працівників.
Наприкінці липня 2018 року керівництво Шевченківського гаю оголосило тендер на будівництво інформаційно-освітнього центру у південній частині музею. Зведення одноповерхової будівлі з навчальними приміщеннями, конференц-залом та кафе завершили взимку цього ж року.
Якщо ви бажаєте детальніше ознайомитись з усіма діячами, які доклали зусилля до створення музею, чи, можливо, з усіма дослідженнями та проєктами — радимо відвідати офіційний сайт Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького.
З чого складається музей?
Загальна кількість пам’яток
Територія музею, що займає площу 36 га, поділена на шість етнографічних зон у вигляді міні-сіл, які репрезентують народну архітектуру та побут різних історико-етнографічних регіонів Західної України: “Бойківщина”, “Лемківщина”, “Гуцульщина”, “Буковина”, “Поділля” і “Львівщина”. Експозиція музею налічує 124 пам’ятки, об’єднані в 54 садиби. Загалом у чотирьох виставкових залах та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів побуту та мистецтва.
Бойківщина
Ця експозиція представляє культуру та побут горян-бойків. Тут ви знайдете типові садиби, що складаються з хати, стайні, стодоли та інших господарських будівель.
Особливу увагу привертають церква святого Миколи (1763 р.) з села Кривка та дерев’яна церква з села Тисовець (1863 р.) — найстаріші пам'ятки на території музею. Експонати детально відтворюють життя бойків, демонструючи їхні традиційні ремесла та знаряддя праці.
Лемківщина
Зона Лемківщини відтворює архітектурні особливості та побут лемків — однієї з найзахідніших етнографічних груп Карпат. Хати, перевезені з цього регіону, мають унікальну конструкцію та форму даху.
Основним експонатом цієї етнографічної зони є селянське обійстя з села Забрідь. Це хата видовженої форми, що складається з житлової кімнати, комори, стодоли, клуні та сіней, та до якої прилягають різні господарські будівлі: курник, криниця та хлів.
У 1992 році ця зона музею поповнилась копією лемківської церкви Святих Володимира і Ольги (1831 р.) з села Котань.
Гуцульщина
Експозиція Гуцульщини представлена типовими гуцульськими хатами-«ґраждами», що складаються з житлової та господарської частини, об'єднаних в один комплекс. Ця експозиція знайомить відвідувачів з особливостями будівництва, різьбленням по дереву та іншими традиційними ремеслами, що притаманні цьому регіону.
Буковина
Ця зона відображає архітектуру та побут мешканців Буковини. Тут можна побачити хати, які відрізняються своєю конструкцією та оздобленням. Зокрема садиба початку ХХ століття з с. Бережонка та Церква Святої Трійці (1774 р.) яскраво демонструють особливості життя буковинців, їхні традиційні ремесла та релігійні вірування.
Львівщина
Експозиція Львівщини представляє народну архітектуру та побут мешканців рівнинної частини цього регіону. Тут можна побачити типові садиби з подвір’ям, криницею та господарськими спорудами.
Особливу увагу привертає римо-католицька каплиця, або ж костелик, збудований у 1937 році та восени 2012 року перевезений до Львова. Ця капличка є представником малочисленної групи дерев’яних костелів Львівщини першої половини ХХ століття, що збереглись і донині.
Як дістатися до Шевченківського гаю
Розташування
Шевченківський гай розташований на мальовничих пагорбах у північно-східній частині Львова, за адресою вул. Чернеча Гора, 1. Ця локація знаходиться поруч з парком Кайзервальд, неподалік від Личаківського цвинтаря, що робить її легкодоступною як для місцевих жителів, так і для туристів.
Шлях до Львова
Автомобілем
Найзручніший маршрут пролягає по автомагістралі M06 (Київ – Чоп), що є частиною європейського маршруту E40. Ця дорога має якісне покриття, що дозволяє подолати відстань з Києва приблизно за 6-7 годин. Якщо ви вирушаєте з південних регіонів України — скористайтесь трасою Е95 (Одеса – Київ), а далі по М06. Якщо ви починаєте рух зі східних областей, вирушайте по М03, що також є частиною автомагістралі Е40. З Києва рухайтеся по М06 до Львова.
Якщо ж у вас немає власного авто чи ви плануєте бюджетну поїздку — на сервісі BlaBlaCar щоденно публікуються спільні поїздки попутним авто до Львова.
Потягом
Львів має розгалужену залізничну мережу, що забезпечує зручне сполучення з більшістю великих міст України. Потяг є одним з найкомфортніших варіантів поїздки до Львова, особливо для тих, хто подорожує з віддалених регіонів, таких як Київ, Одеса чи Харків. Зверніть увагу, що рейси до Львова мають підвищений попит у туристичний сезон, тому при плануванні поїздки слід заздалегідь подбати про придбання квитків на потрібний напрямок.
Автобусом
Львів має розвинене автобусне сполучення з більшістю обласних центрів України. Автовокзал «Львів» щодня обслуговує десятки внутрішніх та міжнародних рейсів, тому ви зможете без зайвих зусиль придбати квитки на автобус до Львова на BlaBlaCar.
Маршрут по місту
Громадським транспортом
Із залізничного вокзалу міста сядьте на трамвай №1 чи №2 та прямуйте до зупинки “Вул. Мечникова”. Через вул. Круп’ярська прямуйте до вул. Чернеча Гора, звідки ви побачите вхід до скансену.
Якщо ви починаєте шлях з площі Галицька, сядьте на 99 автобус, що прямує безпосередньо до музею.
Автомобілем
Із залізничного вокзалу вирушайте по вул. Чернівецька до вул. Городоцька. Продовжуйте рух по вул. Городоцькій до площі Князя Ярослава Осмомисла. Звідти через вул. Краківська поверніть на площу Данила Галицького та рухайтесь далі по вул. Підвальна. Через 600 метрів поверніть праворуч на вул. Просвіти, а через 400 метрів — праворуч на вулицю Лисенка. Продовжуйте рух по вул.Лисенка – вул. Піскова – вул. Ніжинська – вул. Чернеча Гора.
Шлях у дорозі автомобілем становить 20-25 хвилин, залежно від дорожнього трафіку.
Корисні поради
- Територія музею достатньо велика, тому вам доведеться багато ходити. Для поїздки запасіться зручним та комфортним взуттям.
- Музей “під відкритим небом” слід відвідувати саме навесні або влітку, оскільки основний зелений масив розквітає саме в цю пору. Це додає ще більших вражень та візуальної насолоди від подорожі.
- Звісно ж — куди без фото. Якщо ви плануєте зробити яскраві фото вашої мандрівки по музею, то обов’язково візьміть з собою камеру чи смартфон.
Підсумки
Шевченківський гай вдало поєднує музейний простір та відпочинок на природі. Це місце допомагає зберегти українську спадщину та робить її доступною для сучасного відвідувача. Тут кожен може знайти щось цікаве для себе — від знайомства з архітектурою до прогулянки серед історичних пам’яток під відкритим небом.
Схожі статті