BlaBlaStory — це історії про людей, які не уявляють своє життя без подорожей Україною та світом, нових знайомств і цікавих історій в дорозі та користуються сервісом BlaBlaCar. Цього тижня ми поспілкувались з Іриною Атаманенко про спонтанні подорожі, відчуття щастя і нові знайомства.
Розкажи декілька слів про себе: чим займаєшся, що любиш.
Мене звати Ірина, мені 28. Я авантюристка, лайф коуч, художник і просто щаслива дівчина. Моя головна мета — допомогти 527 жінкам знайти своє місце в світі. Цим я і займаюся по життю.
Люблю гуляти без мети, у вихідні допізна спати, красиві туфлі, кольорові шкарпетки, смачну їжу, а ще людей, що не бояться слідувати за мрією.
Мій героїн — подорожі. Подорожую, скільки себе пам’ятаю. Побувала в 34 країнах світу, жила і працювала в трьох з них. Зараз, коли не в дорозі, живу в Києві, працюю дистанційно, у вільний час організовую зустрічі для активних дівчат в рамках проекту «Посиденьки», проводжу тренінги з особистісного росту, веду блог про подорожі і прагну жити цікавим життям.
Розкажи про свій досвід на BlaBlaCar
Про сервіс BlaBlaCar я дізналася два роки тому, але активно почала використовувати минулого року. Порадила подруга, яка багато років живе в Польщі і об’їздила з допомогою сервісу пів-Європи. З тих пір, незалежно від мети поїздки, BlaBlaCar — мій помічник №1. Буває так, що вся моя подорож будується відповідно до доступних варіантів на сайті.
Звичного маршруту немає. Подорожую часто, подобається відкривати нові місця, але часто немає конкретного плану. Максимум, що можу зробити перед від’їздом — купити квиток в один кінець, домовитися про житло на 1-2 дні, далі маршрут будується з натхнення. Так що BlaBlaCar ідеально підходить для такого мандрівника, як я.
У тебе є цікаві історії з поїздок?
Якщо мова йде про подорожі в цілому, то з кожної поїздки я поверталася з валізою цікавих історій, наповнених авантюрами, знаковими людьми, невипадковими випадковостями і магією відкриттів.
Якщо говорити про пригоди, які пов’язані з BlaBlaCar, то їх теж складно втиснути в одне коротке інтерв’ю.
Перша поїздка з BlaBlaCar була в Варшаву. Тоді я ще працювала в офісі з 9:00 до нескінченної кількості понаднормових годин. Захотілося вирватися кудись на вихідні, щоб перезавантажити мозок. Подруга запропонувала приїхати до неї в гості. Рішення було прийнято за день до від’їзду. Ретельно вивчила профілі і обрала водія, у якого було найбільше позитивних відгуків і значний стаж водіння. А ще за його профілем було ясно, що в Польщі він буває нерідко.
Але це була б не я, якби в дорозі щось не відбулося. За зловісним збігом обставин, в дорозі у нас двічі пробило колесо. Закон парних випадків. Якби таке сталося на рейсовому автобусі, до Варшави я потрапила би в понеділок.
Але BlaBlaCar в першу чергу — це люди. Водій виявився справжнім професіоналом, а ще зі мною були попутники, які бажали потрапити до Варшави так само сильно, як я. Спільними зусиллями за 2 години несправності були усунені. І це у вихідний день на трасі в полі. Незважаючи на поломку, до Польщі ми доїхали швидко, пройшли кордон за півгодини і завдяки BlaBlaCar я провела яскравий незабутній вікенд.
Без чого ти не уявляєш своїх подорожей?
Мені складно уявити подорож без спонтанних рішень, цікавих розмов з незнайомцями, подолання страхів, без нових друзів. Без казусних історій, часу наодинці з собою, непередбачених ситуацій. Без сміху, відкриттів, емоцій, відчуття свободи і щастя.
Ще не мислю подорожей без travel щоденника. В блокнот записую все: з ким познайомилася, де була, що їла, бачила, відчувала. Також зі мною подорожує книга в м’якій палітурці. Я не фанат електронних гаджетів, люблю папір на дотик. Мені подобається дійти до останньої сторінки і залишити її в кафешці або хостелі. Ще жодна поїздка не обходиться без шоколаду. Солодке змушує мій мозок працювати швидше. В дорозі не завжди вдається швидко та недорого дістати смачний шоколад. Так що декілька плиток пакую разом з аптечкою, яка, до речі, теж must have, незалежно від тривалості поїздки і напрямку. Ноутбук беру лише тоді, коли планую працювати в дорозі. А в інших випадках, його відмінно замінює мобільний телефон, в якому музика, камера, оффлайновая карта, всі необхідні програми для бронювання житла і транспорту, Skype/Viber для зв’язку з рідними, перекладач, калькулятор, ліхтарик і ще купа всього корисного. Також в стандартному списку речей, які я намагаюся не забути — паспорт, права, кредитна карта, і трохи готівки.
Як ти піклуєшся про власну безпеку в дорозі?
Навіть беручи до уваги те, що мій поріг страху нижчий, ніж у інших людей, я переконана, що відкривати світ стало набагато легше і безпечніше. Терра інкогніта тепер не несе в собі мільйони небезпек. Залишилося мало місць, де можна померти з голоду, заразитися невідомою хворобою або бути з’їденою дикими тваринами.
Сьогодні, найважливіша міра безпеки — не боятися просити про допомогу, коли її потребуєш. Там, де є люди, завжди знайдеться підтримка. Я легко довіряю незнайомцям, вони не раз виручали в критичних ситуаціях. Ще намагаюся слідувати здоровому глузду і слухати внутрішній голос. Якщо він ниє і все навколо своїм виглядом викликає почуття тривоги, мені точно туди не треба.
З реальних заходів безпеки — перед поїздкою за кордон обов’язково купую страховку і роблю щеплення, якщо це необхідно. Відправляю копії всіх документів собі на електронну пошту, а також залишаю їх рідним. При можливості зв’язуюся з близькими по Skype, повідомляю про свої подальші кроки, домовляюся про кодове слово на випадок біди. Записую екстрені номери в блокнот, якщо раптом щось трапитися з телефоном. З вхідних не видаляю повідомлення від оператора з адресою посольства України. Іноді відправляю знайомим фото номера транспортного засобу, на якому подорожую, але це в тих випадках, якщо водій не вселяє довіри. У нових місцях намагаюся не вести себе як типовий турист, щоб не привертати зайвої уваги.
Зберігаю спокій і не впадаю в паніку, якщо щось йде не так. Прагну сприймати кожне випробування як цікаву пригоду. І вірю, що доля любить і підтримує сміливих.
Декілька слів для скептиків :)
BlaBlaCar — це інша культура мислення. Моя мама поки ніяк не розуміє, як можна сісти в машину до незнайомих людей і виїхати з ними до іншої країни. Але суспільство змінюється, ми все більше довіряємо, ділимося, допомагаємо. Люблю BlaBlaCar за цікавих людей, за підтримку. Це нові знайомства і спілкування з людьми не зі звичного кола. Такі контакти змінюють картинку світу, роблять тебе багатшими, допомагають подивитися на звичні речі з іншого ракурсу.
BlaBlaCar — це безпека, що особливо актуально для дівчини, яка збирається в поїздку одна. На відміну від автостопу або громадського транспорту, тут можна перевірити профіль водія, почитати відгуки, зв’язатися з ним до від’їзду.
BlaBlaCar — це свобода і відсутність тупикових ситуацій. Сервіс перевів мої подорожі на кардинально новий рівень. Немає необхідності планувати. На сайті доступні різні варіанти напрямків, з яких можна вибрати оптимальний за ціною, часом, маршрутом. Сервіс дозволяє дістатися практично до будь-якої точки на карті і не підлаштовувати подорож під стандартний розклад. Нещодавно BlaBlaCar виручив мене, коли я поверталася з Кам’янця-Подільського. Мені терміново потрібно було доїхати до Києва, а квитків на потяг в касах вже не було.На сайті знайшовся водій, який забрав мене прямо з моста над каньйоном, давши мені можливість помилуватися дивовижним заходом сонця.
BlaBlaCar — це економічно вигідно. Часто користуюся сервісом, коли літаю лоукостами. Найчастіше літаки бюджетних авіаліній прилітають в аеропорти, що розташовані далеко від центру міста. Поїздка з аеропорту з BlaBlaCar дешевша, аніж послуги автобуса або будь-якого іншого транспорту. Знайти водія за допомогою сайту в таких випадках легко. Багатьох пасажирів зустрічають друзі або рідні, і у когось точно знайдеться вільне місце в машині.
Порадиш щось початківцям?
Переглядайте відгуки, рейтинг, стаж водіїв. Дівчата, яким некомфортно їхати самим, можуть домовитися з жінкою-водієм. Переписка може зайняти якийсь час, так що краще відразу зв’язатися з водієм, дізнатися про наявність місць та домовитись про час і місце відправлення. Іноді водієві по дорозі і він може забрати вас з дому. Окрім того, мені здається, що варто повідомляти про свої запізнення чи відмову від поїздки заздалегідь. Так всім буде зручніше.
Для мене подорожі— це безмежне різноманіття знань, які отримуєш крізь історії, розказані в дорозі. Тому намагаюся бути товариською, сама починаю розмову, цікавлюся життєвими історіями попутників, з задоволенням розповідаю про себе. Будь-яку поїздку роблять люди.
