Троє українців отримали протези від BlaBlaCar спільноти

Зміст
  1. Випадкова знахідка, мотоцикл та мрія про звільнення Токмака – історія Олексія Стуся
  2. Кохання та справжній, а не марвелівський супергерой: історія Богдана Петренка

Минулого року ми спільно з Superhumans Сenter запустили міжнародну кампанію зі збору коштів на протезування українців, які постраждали від війни. Завдяки вашій підтримці ми зібрали понад 60 тисяч євро! За ці кошти Superhumans Center вдалось встановити сучасні протези трьом українським супергероям. Сьогодні хочемо розповісти вам більше про цих сміливих українців.

Випадкова знахідка, мотоцикл та мрія про звільнення Токмака – історія Олексія Стуся

До початку повномасштабної війни Олексій працював оператором дефектоскопії у місті Токмак (Запорізька область) — перевіряв стан рейок залізниці. 

Певний час жив із сім’єю в окупації. Олексій згадує той період як “хаос, безладдя та тотальну порожнечу”. На щастя, сімʼї вдалось евакуюватись, а вже в листопаді 2022 року Олексій долучився до 24-го штурмового батальйону “Айдар”. Проте провоював лише 22 дні. 

Про своє поранення Олексій розповідає так: “На околицях Бахмута ми несли пораненого, і нам у спину прилетів гранатометний постріл. З побратимом дісталися до стабілізаційного пункту. Нам надали допомогу, а потім перевезли до Дружківки, де мені ампутували руку. Звідти — на Дніпро, Львів, Трускавець”.

Про новий @superhumans.center чоловік випадково дізнався від дружини. Вона шукала центри, які б допомогли Олексію відновитись. На щастя, сьогодні наш герой вже має біонічний протез та вчиться повертатися з ним до повноцінного життя.

З військової служби Олексія звільнили, тому в планах – працювати в Запоріжжі охоронцем або водієм. Саме такі професії визначила можливими для Олексія медико-соціальна комісія, оскільки на попередню роботу він уже не зможе повернутися. 

Зараз чоловік мріє заново навчитись їздити на мотоциклі та повернутись до рідного Токмака. “Працюватиму та чекатиму звільнення міста. Наші війська уже зовсім поруч”, – каже Олексій.

Кохання та справжній, а не марвелівський супергерой: історія Богдана Петренка

Богдану 21 рік, він з Лисичанська. На другий день повномасштабного вторгнення хлопець покинув навчання на 3-му курсі університету та пішов до війська. На позицію в районі Кремінної, де воїн виконував завдання, прилетіла міна. Богдан втратив ногу та отримав пошкодження рук.

Реабілітація тривала дещо довше, ніж зазвичай, — Богдан з дитинства має проблеми зі здоров’ям. Наразі хлопець продовжує відновлюватись, а після остаточної реабілітації планує повернутися до війська. Хоче бути зв'язківцем або оператором дрона. 

Не обійшлося і без романтичних пригод. Перебуваючи на реабілітації, Богдан знайшов своє кохання – знайому з рідного міста, яка тимчасово перебувала у Львові. Дівчина  дізналась, що Богдан поранений, і вирішила відвідати його. Зараз вони живуть разом та будують плани на майбутнє. 

Богдан дуже любить яскравий кольоровий одяг. Коли його виписували з @superhumans.center, подарував усьому персоналу шкарпетки зі зображеннями персонажів із марвелівських фільмів. Хоча герої з коміксів дещо губляться на тлі отаких молодих, щирих, але не вигаданих супергероїв.

Дякуємо вам за те, що донатили, поширювали і підтримували збір. Маленькі кроки ведуть до великої перемоги

Читати далі

    yuliia.krupenko

    Схожі статті

    Піднімайся наверх