Є місця, які не просто розповідають історію, а дозволяють її відчути. В самому серці Ужгорода, за кілька кроків від старовинного замку, розташувався унікальний музей під відкритим небом — Закарпатський музей народної архітектури та побуту, або, як його лагідно називають місцеві, Ужгородський скансен.
Це не просто експозиція під відкритим небом — це справжня подорож у часі, де можна побачити, яким було життя закарпатців кілька століть тому. Тут немає стерильних вітрин чи сухих підписів під експонатами. У кожній хатині, у кожному дерев'яному храмі, в кожному предметі побуту живе дух минулого.
Історія музею
Насправді, Ужгородський скансен має багату та цікаву історію, яка оживає, як тільки ви переступаєте територію архітектурної пам’ятки. Цей музей був заснований у 1965 році з ініціативи закарпатського етнографа та історика Петра Сови. Він присвятив своє життя збереженню автентичних традицій краю, вивченню народної архітектури, побуту та ремесел закарпатців. І саме він ініціював створення музею під відкритим небом, щоб врятувати унікальні дерев’яні споруди, які могли зникнути через урбанізацію.
І нарешті, через п'ять років після заснування, 27 червня 1970 року відбулось урочисте відкриття музею просто неба, який наразі щорічно стає улюбленим місцем для туристів і громадян міста.
Якщо ви бажаєте детальніше ознайомитись з усіма діячами, які доклали зусилля до створення музею, чи, можливо, з усіма дослідженнями та проєктами — радимо відвідати офіційний сайт Закарпатського музею народної архітектури та побуту.
Корисно знати!
- Скансен побудований на території колишнього “могильного саду”, що був кладовищем вищого духовенства (греко-католицькі священики, видатні діячі).
- Планування самого музею повторює реальне розселення народів Закарпаття. Із заходу на схід розташовані садиби українців – долинян, а потім окремих етнічних груп — лемків, бойків, гуцул, а також румунів.
З чого складається музей?
Загальна кількість пам’яток
Етнографічний музей Ужгорода, який складає площу в 5,5 га, вміщує в собі загалом понад 14 тисяч різних експонатів та історичних пам’яток, серед яких слід виділити 7 садиб, 6 житлових споруд, церкву, школу, дзвіницю, корчму, млин та кузню.
Тільки з 1965 по 1979 роки, на територію музею, було завезено близько двох десятків різних будівель, для того щоб максимально відтворити ідею прототипу самостійного етнічного Закарпатського села. Особливу увагу слід приділити найбільш давнім та унікальним знахідкам — лемківська Михайлівська церква XVIII сторіччя, та класична чотирисхила хата, типова для тогочасних угорських поселень на території Закарпаття.
Лемківська Михайлівська церква
Це одна з двох автентичних дерев’яних лемківських церков, що й нині збереглись на території України, та яка наразі знаходиться на території Ужгородського етнографічного музею. У 1926 році святиня була перевезена до Мукачева, з села Шелестова, а з 1974 року вона належить Ужгородському скансену.
Шелестівська церква є класичним поєднанням двох народних стилів — барокового і шатрового, та збудована без єдиного цвяха. Вона складається з дубових брусів і має триподільність на бабинець, наву та вівтар, над якими височать три вежі. Центральне місце в церкві займає 4-ярусний іконостас XVIII сторіччя, що є цінною пам’яткою іконопису.
Чотирисхилі угорські хати
Чотирисхилі хати угорських поселень на території Закарпаття є унікальним архітектурним явищем, яке сформувалося під впливом традицій угорського народу та природних умов регіону. Їх поширення пов’язане з історичним заселенням Закарпаття угорцями, які прийшли сюди ще в IX–X столітті. Проте характерний вигляд таких хат утвердився у XVI–XIX столітті.
Будували такі хати з доступних у регіоні матеріалів. Стіни зводили з глини, використовуючи дерев’яний каркас, або ж з каменю в гірських місцевостях. Для покрівлі раніше використовували очерет, а згодом – дерев’яний ґонт або черепицю.
Як дістатись до Ужгородського скансену?
Поїздка до міста
Музей народної архітектури та побуту розташований в центрі міста, поблизу Ужгородського замку на вулиці Капітульній 33а. Якщо ж ви турист з іншого міста, і плануєте свою подорож до міста, радимо скористатись покупкою квитків на автобус до Ужгорода. Або ж якщо ви надаєте перевагу саме авто, оптимальним рішенням для комфортної поїздки стане спільна поїздка з попутником до Ужгорода через сервіс BlaBlaCar.
Маршрут громадським транспортом
Після того, як ви прибули на Залізничний вокзал міста, радимо скористатись 18 чи 26 маршрутом із зупинки “Вул.Івана Анкудінова”. Далі слід вийти на наступній зупинці “Парк Підзамковий”, і ви опинитесь навпроти музею.
Навіть якщо вашою початковою точкою є автостанція — не хвилюйтесь, вона знаходиться відразу біля вокзалу, тому маршрут до музею буде аналогічний, як і від залізничного вокзалу.
Корисні поради
- Ужгород — надзвичайно мальовниче місто, і навіть на території скансену вам доведеться багато ходити. Тому для поїздки запасіться зручним та комфортним взуттям.
- Музей “під відкритим небом” слід відвідувати саме навесні або влітку, так як основний зелений масив розквітає саме в цю пору. Це додає ще більших вражень та візуальної насолоди від подорожі.
- Звісно ж — куди без фото. Якщо ви плануєте зробити яскраві фото вашої мандрівки по музею, то обов’язково візьміть з собою камеру чи смартфон.
Підсумки
Ужгородський етнографічний музей — це цінна пам’ятка Закарпаття, в яку був вкладений неосяжний досвід істориків, та яку має відвідати кожен, бо одним з факторів культурного зростання народу є збереження та примноження матеріальної спадщини регіону. Чим більше ми дізнаємось про збережені історичні пам’ятки – тим більше ми цінуємо глибоке минуле наших предків.
Схожі статті